Acts of the Apostles
  Ukrainian: NT (P.Kulish, 1871)
  Acts of the Apostles 15 [Commentary] [Map] Biblical Art and Illustrations
1 І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
2 Як же почав ся спір і немале змаганне Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
3 Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
4 Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
5 Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
6 І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
7 Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давніх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
8 І Бог, що знав серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
9 і не розріжнив нічого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10 Тепер же чого спокутуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, ні ми не здолїли носити.
11 Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12 Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та Павел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13 Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14 Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15 З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16 Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
17 щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
18 Звісні од віку Богові всі діла Його.
19 То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
20 а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
21 Мойсей бо від стародавніх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
22 Зводили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів мізк братами,
23 написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
24 Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
25 то зводилось нам, зібравшим ся однодушне вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
26 людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27 Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28 Зводилось бо сьвятому Духу та й нам, ніякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29 щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30 Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31 Прочитавши ж (ті), зраділи від сього потїшення.
32 Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33 Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
34 Зводив же Сила зостатись там.
35 Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36 По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всіх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37 Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38 Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на діло.
39 Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
40 Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
41 і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
  Acts of the Apostles 16 [Commentary] [Map] Biblical Art and Illustrations
1 Прийшовже у Дервию та в Листру; і ось був там один ученик, на ймя Тимотей, син однієї жінки, вірної Жидівки, батька ж Грека,
2 що мав добру славу між братами у Листрі та Ікониї.
3 Сього схотів Павел узяти з собою; і взявши обрізав його задля Жидів, що були в тих місцях; знали бо всі батька його, що був Грек.
4 Як же проходили городи, передавали їм хоронити устави, постановлені від апостолів та старших, що в Єріусалимі.
5 Церкви ж утверджувались у вірі, і прибували числом що-дня.
6 Як же пройшли Фригию та Галацьку сторону, заборонив їм сьвятий Дух промовляти слово в Азиї.
7 Прийшовши ж в Мисию, поривались ійти в Витинию, і не пустив їх Дух.
8 Перейшовши ж Мисию, прийшли в Трояду.
9 І явилось уночі видїннє Павлу: стояв один чоловік Македонець, благаючи його й говорячи: Прийшовши в Македонцю, поможи нам.
10 Як же видїннє увидїв, забажали ми зараз іти в Македонцю, зрозумівши, що Господь покликав нас благовіствувати їм.
11 Пустившись тодї з Трояди, приспіли ми в Самотракию,. другого ж дня в Неаполь,
12 а звідтіля в Филипи, котрий єсть первий город тієї части Македониї - осада. Пробували ж ми в сьому городі кілька днїв.
13 А субітнього дня вийшли геть а города над річку, де бувало звичайно моленнє, і посідавши говорили до жінок, що посходились.
14 І слухала нас одна жінка, на ймя Лидия, купчиха кармазином, із города Тиятирського, що шанувала Бога; їй же Господь відчинив серце уважати на глаголанє від Павла.
15 Як же охрестилась вона і дім її, благала, говорячи: Коли ви судили мене, що я вірна Господеві, то, ввійшовши в господу мою, пробувайте. І присилувала нас.
16 Стало ся ж, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна дївчина, що мала духа віщого, і котра заробіток великий давала панам своїм, ворожачи.
17 Ся, йдучи слїдом за Павлом та. за нами, покликувала, кажучи: Сї люде - слуги Вишнього Бога, що звіщають нам дорогу спасення.
18 Робила ж се многі днї. Далїй Павел, розсердившись і обернувшись, рече духові: Повелїваю тобі імям Ісуса Христа, вийди з неї. І вийшов тієї ж години.
19 Видївши ж пани її, що пропала надія заробітку їх, схопивши Павла та Силу, потягли їх на майдан до князїв.
20 І привівши їх до воївод, казали: Сї люде вельми трівожать город наш, бувши Жидами,
21 і навчають звичаїв, котрих не годить ся нам приймати, анї робити, бувши Римлянами.
22 І встав народ проти них, а воїводи, роздерши одежу їх, звеліли бити їх.
23 І завдавши їм багато ран, повкидали в темницю, звелївши темничнику пильно стерегти їх
24 Котрий прийнявши такий наказ, повкидав їх у саму середню темницю і позабивав ноги їх у колоду.
25 О півночі Павел та Сила молившись славили Бога піснею, і чули їх вязники.
26 Нараз став ся великий трус, так що аж підвалини в вязницї захитались; і повідчинялись зараз усї двері, і поспадали кайдани з усїх.
27 Прокинувши ся ж темничник од сну, та побачивши відтинені двері темниці, вийнявши меч, хотїв себе вбити, думаючи, що повтікали вязники.
28 Покликнув же голосом великим Павел, говорячи: Не роби собі нічого лихого, всї бо ми тут.
29 Попросивши ж сьвітла, вбіг трусячись, і припав до Павла та Сиди,
30 а, вивівши їх геть, каже: Добродії, що менї робити, щоб спастись?
31 Вони ж рекли: Віруй в Господа Ісуса Христа, то спасеш ся ти і дім твій.
32 І глаголали йому слово Господнє, і всїм, що в дому його.
33 І, взявши їх тієї ж нічної години, пообмивав рани, та й охрестив ся сам і всї його зараз.
34 І, повівши їх у господу свою, заставив перед ними стіл, і веселив ся з усїм домом, увірувавши в Бога.
35 Як же настав день, прислали воїводи наличників, кажучи: Відпусти людей сих.
36 Звістив же темничник про сї слова Павла, що прислали воїводи, щоб відпустити вас;
37 Павел же рече: Бивши нас прилюдно неосуджених людей римських, повкидали в темницю, а тепер потай нас виганяють? Нї бо, а нехай самі, прийшовши, виведуть нас.
38 Звістили ж воїводам паличники слова сї; і перелякались, почувши, дцо вони Римляне.
39 І прийшовши благали їх, і вивівши просили, щоб вийшли з города.
40 І, вийшовши вони з темницї, прийшли до Лидиї, і, побачивши братів, утішили їх, та й пійшли.
  Ukrainian New Testament
Translated by P. Kulish
Published in 1871.

Imported from Славянская Библия / Slavic Bible.



This Website is Copyright © 2005-2006 Biola University.
Biola does not hold the Copyright to any Biblical texts on this site.
Some Biblical texts on this site are in the Public Domain,
and others are Copyrighted by their Copyright holders.