Matthew
  Ukrainian: NT (P.Kulish, 1871)
  Matthew 21 [Commentary] [Map] Biblical Art and Illustrations
1 А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,
2 глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведіть менї.
3 І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.
4 Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:
5 Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.
6 Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,
7 і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.
8 Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.
9 Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна синуyyy
10 А як увійшов Він у Єрусалим здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?
11 Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.
12 І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;
13 і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.
14 І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.
15 Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,
16 і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?
17 І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.
18 Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.
19 І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нічого не знайшов на ній, тільки саме листе, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.
20 І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!
21 Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнилпсь, ви б не тільки се смоківниці зробили, а коли б і сій горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;
22 і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.
23 А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю вдасть?
24 Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.
25 Хрещенне Иоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: 3 неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?
26 коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.
27 І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.
28 Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогодні роби в винограднику моїм.
29 Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.
30 І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.
31 Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже,
32 Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.
33 Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й від'їхав.
34 Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.
35 І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.
36 Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.
37 На останок же післав до них сива свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.
38 Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходімо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.
39 І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.
40 Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?
41 Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.
42 Рече до них Ісус: Хиба ніколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою утла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших ?
43 Тим я глаголю вам: Що відніметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.
44 І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж вїн упаде, роздавить того.
45 І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.
46 І, шукаючи вхопити Його, спасували ся народу; бо мав Його за пророка.
  Ukrainian New Testament
Translated by P. Kulish
Published in 1871.

Imported from Славянская Библия / Slavic Bible.



This Website is Copyright © 2005-2006 Biola University.
Biola does not hold the Copyright to any Biblical texts on this site.
Some Biblical texts on this site are in the Public Domain,
and others are Copyrighted by their Copyright holders.