Matthew
|
|
Ukrainian: NT (P.Kulish, 1871) |
|
Matthew 18 [Commentary]
|
1. |
Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному? |
2. |
І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них, |
3. |
і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як діти, то не ввійдете в царство небесне. |
4. |
Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному. |
5. |
І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає. |
6. |
Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибині морській. |
7. |
Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить! |
8. |
Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний. |
9. |
І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оці, бути вкинутим ув огняне пекло. |
10. |
Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного. |
11. |
Син бо чоловічий прийшов спасати загублене. |
12. |
Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пі йде в гори, й не шукати ме заблудної? |
13. |
І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, ніж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили. |
14. |
Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих. |
15. |
Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого; |
16. |
коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово. |
17. |
Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник. |
18. |
Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі. |
19. |
Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі. |
20. |
Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них. |
21. |
Приступивши тоді Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз? |
22. |
Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи. |
23. |
Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх. |
24. |
Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів. |
25. |
Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дітей, і все що мав, та й віддати. |
26. |
Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам. |
27. |
Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг. |
28. |
Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен. |
29. |
Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі. |
30. |
Він же не схотїв, а, відійшовши; укинув його в темницю, поки віддасть довг. |
31. |
Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось. |
32. |
Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав еси мене; |
33. |
чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував? |
34. |
І, розгнівившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому. |
35. |
Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх. |
|
|
Ukrainian New Testament
Translated by P. Kulish
Published in 1871.
Imported from
Славянская Библия
/ Slavic Bible.
|